заминать

замять

1) починати, почати м'яти;

2) (во что) уминати, ум'яти в що;

3) (в толпе) задавлювати, задавити;

4) (разговор, дело судебное и т. п.) заминати, зам'яти, затирати, затерти, гамувати, загамувати розмову, справу и т. д. [Почала заминати неприємну розмову (Н.-Лев.). Щоб затерти нелюбу розмову й натякання, почав говорити зовсім про инше]. Замятый - ум'ятий у що; зам'ятий, затертий, загамований.

* * *

несов.; сов. - зам`ять

1) (мять) м'я́ти (мну, мнеш), зім'я́ти

2) перен. замина́ти, зам'я́ти; (не давать ходу чему-л.) затира́ти, зате́рти